» » Как жителю Новоодесского района получить свидетельство о праве на наследство

Как жителю Новоодесского района получить свидетельство о праве на наследство

Как жителю Новоодесского района получить свидетельство о праве на наследство
Начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк, розповів про порядок видачі свідоцтва про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцеві, який прийняв спадщину. Загальний термін на прийняття спадщини встановлено відповідно до вимог ст. 1270 ЦК України у 6 місяців і розпочинається з дня відкриття спадщини. Після закінчення цього терміну у спадкоємця виникає право на отримання свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно згідно ст. 1298 Цивільного кодексу України видається після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які своєчасно прийняли спадщину (подача заяви про прийняття спадщини чи спільне сумісне проживання на момент смерті спадкодавця), жодними строками не обмежується, і звертатися за одержанням свідоцтва про право на спадщину можна будь-коли після закінчення шестимісячного строку.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець зобов’язаний особисто подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини або надіслати її поштою, попередньо засвідчивши справжність підпису на заяві в нотаріальному порядку.

На підставі поданої заяви в нотаріуса заводиться спадкова справа, де містяться необхідні документи, що підтверджують наявність юридичних фактів на видачу свідоцтва про право на спадщину.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Необхідно мати на увазі, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї. Крім того, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, установлених частинами 2–4 ст. 1273 Цивільного кодексу України, тобто неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.

Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування. Якщо спадкоємець пропустив строк на прийняття спадщини, то на підставі ст.1272 Цивільного кодексу України спадкоємець повинен звернутись до суду за продовженням строку на прийняття спадщини.

Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, зобов’язаний у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяви про видачу йому свідоцтва про право на спадщину. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, на підставі ч. 5 ст. 1269 Цивільного кодексу України може відкликати її протягом строку, установленого для прийняття спадщини.

Не допускається прийняття заяв про прийняття або відмову від спадщини, складених від імені спадкоємців їх представниками на підставі довіреностей. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається лише за місцем відкриття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному окремо. В обох випадках у свідоцтвах зазначається все спадкове майно, перелічуються всі спадкоємці та визначається частка спадщини спадкоємця, якому видано свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємцям видаються окремі свідоцтва на кожний вид спадщини.

Особиста явка спадкоємця за одержанням свідоцтва про право на спадщину не обов'язкова. Це свідоцтво може одержати представник спадкоємця за дорученням.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус повинен перевірити, чи правильно складено й посвідчено заповіт, чи відповідає він вимогам закону. У противному разі нотаріус відмовляє у прийнятті заповіту і видачі свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, нотаріус з'ясовує, чи не скасовано та відмінено заповіт. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус перевіряє наявність спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Такими особами є малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (ст. 1241 Цивільноко кодексу України). Для визначення обов'язкової частки спадкоємця треба встановити коло спадкоємців за законом тієї черги, яка за відсутності заповіту закликалася б до спадкоємства.

Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин які мають істотне значення.скачать dle 12.0
Комменатрии заблокированы администрацией издания

Комментарии:

Оставить комментарий